Як закордонний ринок праці адаптувався до українців

Повномасштабна війна позбавила роботи щонайменше 5 млн людей, змусила шукати тимчасовий притулок і нову роботу близько 7 млн людей за кордоном. 

Чимало з них до закінчення війни не планують повертатися через потенційну небезпеку їм та їхнім дітям, хоч і хочуть додому. Тож шукають роботу там.

За статистикою, понад 50% біженців у кожній країні планують повернутися одразу після закінчення війни. 

Варто підкреслити, що бажання повернутися може не відповідати можливостям працевлаштування, освіти дітей та умов, — каже професорка університету Масарика Бернадетт Надія Яворські.

Відтак 24–30% уже зараз розуміють, що хочуть залишитися в країні, де нині перебувають. Інші ж розглядають можливість переїзду іншу країну, переважно до Німеччини, США, Великої Британії та Італії.

Хоч би які були бажання, зараз усі українці змушені адаптуватися до нових реалій та шукати роботу в іншій країні, щоб забезпечити себе та своїх дітей усім необхідним. 

Тож яка ситуація на закордонному ринку праці для українців та з якими трудовими пастками можна зіштовхнутися?

Усе це зафіксувало соціологічне дослідження Біженці з України в Польщі, Чехії і Румунії, проведене Міграційною платформою EWL, Фондом підтримки мігрантів на ринку праці та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Тепер не тільки полуниця: українські спеціалісти шукають роботу

За кордоном звикли, що на роботу до них приїздить дешева робоча сила. Однак з повномаштабним вторгненням середньостатистичний портрет працівника з України змінився.

— Зараз переважна частина українців за кордоном — це жінки з дітьми, які не знають мову країни, в якій перебувають, та ніколи не працювали там, — зазначила професорка Бухарестського університету Даріє Крістя.

Попри це біженці мають дуже високий рівень освіти. Це доводить статистика: 53%, 45% і 64% опитаних біженців у Польщі, Чехії й Румунії мають повну вищу освіту. 

Близько третини біженців у кожній країні є висококваліфікованими спеціалістами, вчителями та працівниками освіти, — каже  Бернадетт.

— А також лікарі, вчителі, інженери, люди, які знають кілька мов. Цей портрет диктує ринкова та військова ситуація, — уточнює директорка EWL Partners Мар’яна Семенюк.

Зокрема, серед біженців опинилися багато науковців та дослідників з різних університетів та наукових галузей. Деякі з них уже знайшли в Польщі тимчасове місце та все необхідне для наукової роботи. Крім того, їх забезпечили усім необхідним для життя.

Труднощі та стимуляція до працевлаштування

Однак далеко не всі змогли влаштуватися так добре, як науковці. Багато якісних спеціалістів не можуть знайти роботу за освітою чи попереднім досвідом через мовний бар’єр. 

У деяких країнах такому працевлаштуванню заважає бюрократична складова. Наприклад, у Німеччині треба спершу пройти процедуру підтвердження кваліфікації диплома. Досвід роботи може взагалі не мати значення. 

Попри усі труднощі, вже понад мільйон осіб — частина з тих, які вже раніше працювали і значна частина біженців — почали працювати, — зазначив Матеуш Моравецький. 

Та все ж є відсоток людей, які не хочуть влаштовуватися на роботу, адже можуть прожити на соціальну допомогу від уряду та організацій. 

Якщо минулого року їх забезпечували усім необхідним та не підштовхували до пошуку роботи, то у 2023 уряди країн тимчасового прихистку мають намір мотивувати якнайшвидше працевлаштуватися.

Наприклад, у Польщі з січня 2023 року планують запровадити 100% плату за проживання в пансіонатах, санаторіях, гуртожитках та різного типу центрах для усіх працездатних українців, які не знайдуть роботу упродовж трьох місяців та не орендують житло. 

Які перспективи у тих, хто не може знайти роботу за спеціальністю?

Звісно, безпечна та легальна робота за кордоном може бути не лише джерелом доходу, але й важливим етапом у професійному розвитку, можливістю набути нових компетенцій та соціальних контактів.

Так, близько половини біженців кажуть, що можливості працевлаштування були основною причиною, чому вони вирішили шукати притулку саме в цій країні. 

Про це йдеться у звіті Агентства ЄС з питань притулку (EUAA), підготованому спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Втім, через зазначені причини багато хто не може знайти гідну роботу, яка б відповідала рівню знань.

Експерти EWL підтверджують, що для українців, які не знають мови країни та не мають досвіду роботи, пропонують фізичну роботу. 

Найбільше її на підприємствах харчової, переробної, автомобільної промисловості, у сфері логістики та догляду. Майже 70% українців на такій роботі в Польщі можуть розмовляти українською мовою.

За таку працю кожен третій українець отримує зарплату від 3000 до 4000 злотих нетто на місяць. Зарплата майже кожного п’ятого, за даними EWL, становила від 4000 до 5000 злотих на руки.

— Однак відчай людей, які втратили все і вважають, що перебувають у повній безвиході, може призвести до експлуатації їхньої праці, — каже координаторка проектів із протидії торгівлі людьми Олена Кальбус.

Трудові пастки: на яку експлуатацію погоджуються українці і як себе захистити

Дані згаданого опитування EWL свідчать, що 9% українців погоджуються на зарплату, меншу за мінімальну. Кожен другий воліє працювати понаднормово: від 10 до 12 годин на добу, а 37% — від 8 до 10 годин. 

Також готові працювати на вихідних: майже 50% — упродовж шести днів на тиждень, а 8% — сім днів на тиждень.

Незалежний аналітичний центр Cedos у трьох хвилях власного дослідження зафіксував, що українки готові братися майже за будь-які підробітки, аби забезпечити собі та своїй сім’ї мінімальні засоби для виживання.

Не менш лячна статистика у результатах національного дослідження уразливості населення до торгівлі людьми та експлуатації в умовах війни, яке проводила ГО Центр Жіночі перспективи.

• 39% опитаних заявили, що готові працювати в обмін на безплатне харчування та житло.

• 17% людей готові працювати неофіційно.

• 13% погодилися б на роботу у замкненому приміщенні, з якого не можна виходити без дозволу роботодавця. Є й такі, хто готовий віддати роботодавцеві свій паспорт та телефон на час роботи. 

• 4% готові до роботи на нелегальному підприємстві.

Щоб не потрапити у безвихідну ситуацію, експерти радять зробити угоду, в якій буде чітко прописана сума за житло, їжу і за той обсяг роботи, який ти виконуватимеш.

В іншому разі немає жодних гарантій, що ти не потрапиш в умови експлуатації.

Також варто отримати максимум інформації про те, куди ти їдеш, що робитимеш, які можливості матимеш в тій чи іншій місцевості залежно від досвіду, родинного, соціального статусу тощо, — доповнює Мар’яна Семенюк.