Як українські біженці вплинули на ринок праці в Німеччині

Українські біженці в Німеччині. Які вони?

За, майже, десять місяців повномасштабної російської агресії Росії проти України до Німеччини за захистом виїхало близько мільйона українців. Соціологи та спеціалісти з Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) досліджували вік та професійні спрямування переселенців. 80% втікачів з України – це жінки, майже половина з яких (48%) має малолітніх дітей. А 20% біженців з України – представники чоловічої статі, з яких 16% – неодружені чоловіки та без дітей.

Середній вік українських переселенців, які виїхали до Німеччини – 28 років. Це доволі молодший прошарок що проживає на території ФРН. Рівень освіти, в більшості, вищий за середній. Дипломи про вищу освіту мають 72% біженців у Німеччині. Для того, щоб почати працювати за фахом, або використовувати власний диплом треба підвищити професійну компетенцію.

За даними соціологів, близько 18% українських біженців (серед чоловіків 24%) вже за перші півроку проживання вже знайшли собі роботу в Німеччині, та ця статистика неупинно росте з кожним місяцем. За даними німецьких експертів на ринку праці відсутнє сильне суперництва з місцевими кадрами. За їх спостереженнями, українські біженці допомагають полегшити зростаючий у Німеччині дефіцит робочих професій.

При цьому мовні бар’єри лишаються актуальними і на сьогоднішній день. Близько половина всіх переселенців відповідально ставляться до мовних курсів, а третина, ще й відвідує інтеграційні. 91% українських родин у Німеччині віддали дітей шкільного віку до німецьких шкіл, майже четверта частина дітей українських родин навчаються паралельно онлайн в українських школах.

Українські біженці на німецькому ринку праці

Безробітних на німецькому ринку праці побільшало через те, що біженці увійшли до статистики. Тим більше Джоб центри з 1 січня 2023 року значно збільшують виплати.

Федеральне агентство зайнятості повідомило, що в пошуках роботи в Німеччині в грудні 2022 року перебувають більше 2,6 мільйони осіб. Це досить суттєва цифра. Відсоток безробітних серед працездатного населення зріс більше 5%. Через українців, хто в’їхав у країну після 24 лютого, маючи ті ж права на працевлаштування в Німеччині на сьогодні маємо таку статистичну ситуацію.

Багато українців працевлаштувалися в гастрономії, на логістичних складах, на підприємствах переробної та харчової промисловості, також зайняті в автомобільній галузі. Німецькі роботодавці зацікавлені в працівниках на довгий строк. Українці в Німеччині в середньому заробляють 1467 євро на місяць. Близько четвертої частини переселенців отримують понад 2000 євро. Майже половина декларують заробіток у діапазоні 1000-1999 євро на місяць.

Ті, хто знає німецьку або англійську мову, можуть працевлаштуватися на висококваліфіковану роботу та отримувати достойну заробітну плату. Соціологи наголошують, що у німецькій сфері послуг та торгівлі знайшли собі роботу більшість українців. Окрім цього, роботодавці почали пропонувати житло для своїх працівників, що дає більше можливостей для розвитку підприємств, за рахунок українських мігрантів.

Як Німеччина переформатовує свій ринок праці

Німеччина переформатовує свій ринок праці для українців. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну німецькі роботодавці працевлаштовували переважно тих іноземців, які добре розмовляли або німецькою або англійською та були висококваліфікованими працівниками, то зараз у Німеччині більше пропозицій простої фізичної роботи, де не обов’язково знати німецьку чи мати робочий досвід. Ці зміни є відповіддю на велика кількість українців, які приїхали для захисту.

Українським біженцям надали право вільного переміщення по ЄС для пошуку роботи, а їхніх дітей відразу приймають до освітніх закладів. Такий підхід у перспективі, допомагає інтегрувати переселенців в німецьке суспільство, що корисно для економіки. Таким чином, витрати на біженців – інвестиційні активи. Багато експертів стверджують, що поява біженців – це плюс для деяких галузей економіки: сфера персональної допомоги, готельного бізнесу та харчової промисловості.

Чи є ризик загострення конкуренції за робочі місця і навіть зниження зарплат?

На це питання не можна відповісти однозначно, адже багато факторів які впливають на ситуацію: скільки людей шукатимуть роботу, і від того чи працевлаштовуються вони, бо військову ситуацію в Україні тяжко спрогнозувати. Цілком можливо, що вплив припливу біженців у цьому плані матиме більше плюсів, ніж мінусів. Адже німецькі центри зайнятості перепрофілюються і мінімізують конкуренцію, оскільки розглядають сфери де є явна нестача робочих рук. Іншими словами дають можливість розвиватися маленьким компаніям та підприємствам.

Зазвичай іммігранти претендують не зовсім на ті самі робочі місця, що й місцеві жителі. Звідси можна підсумувати, що конкуренція з місцевими не така яку ми можемо уявити. Водночас біженці стимулюють вплив на місцях, даючи змогу компаніям набирати нових співробітників та розширюватися. Вони витрачають гроші та розвивають економіку країни.

Заходи Німеччини, щоб працевлаштувати українців:

У Німеччині на сьогоднішній день не вистачає людей із професійно-технічною освітою та людей які були б задіяні в сфері догляду.

Крім того, великий концерн Siemens планує масштабні програми по інтеграції біженців у виробничий процес, основними напрямками є шкільні та професійні стажування, або шкільні класи з професійним підходом до вивчення мови. Центральне об’єднання німецьких ремісників (ZDH) оголосило про перспективний план гуманітарної допомогу, а не про набір кваліфікованих кадрів. Щоб вдало інтегрувати українців на ринку праці потрібна передусім професійна кваліфікація та власне зацікавленість самих біженців до працевлаштування. Багато українців мають або медико-технічну кваліфікацію, або педагогічну, що відкриває перед ними двері до медичних та освітніх закладів, а також до сфери охорони здоров’я та освіти.

Німецька профспілка працівників будівельного, аграрного та екологічного секторів (IG Bau) ще у квітні застерігала від експлуатації українців, як дешевої робочої сили. Німецькі компанії мають явний дефіцит у кадрах, адже німецький ринок гостро потребує фахівців у різних галузях.

ІТ-компанія SAP оголосила про запуск програми з власним сайтом, яка має на меті запропонувати біженцям з України зайняти вакансії у філіях SAP по всьому світу.

Німецьким роботодавцям бракує фахового персоналу. Тож уряд Німеччини зробить правила імміграції та перебування у ФРН більш привабливими.

Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер на порталі федерального уряду наголошувала, що Німеччина хоче нового старту в міграційній політиці. Також німецький канцлер Олаф Шольц говорив, що люди які в такий складний час дали нове дихання нашій економіці мають бути нагороджені. Він, як і міністерка Ненсі Фезер, виступають за спрощення закону, яким регулюється отримання німецького громадянства.

Уряд Німеччини вирішив полегшити працевлаштування кваліфікованих кадрів з-за кордону. Законопроєкт, покликаний підвищити привабливість роботи в Німеччині для фахівців із країн, що не входять до ЄС, мають підготувати у 2023 році, для цього розроблений широкий спектр заходів для підвищення кваліфікації українців.

Податки які платять українці в країні перебування

На початку війни спостерігалася тенденція, що навесні та влітку українці за кордоном здебільшого витрачали свої заощадження та кошти, які їм переказували з України. Але з осені почали вони активніше долучатися до ринку праці в ЄС та витрачати власні трудових доходів.

Результати дослідження вкотре доводять, що українці не звикли сидіти склавши руки й активно інтегруються до ринку праці. Зокрема, вдаються до підприємництва в країнах свого вимушеного перебування. Для Європи такі мігранти – радше знахідка й здобуток, для нас – колосальна втрата.

Таким чином, українські переселенці – це не тільки тягар для економіки Німеччини, а й стимул її реформування та змін, один з важелів, щоб подолати економічну кризу та інфляцію. Поруч зі зростанням безробіття в країні йде широка інтеграція біженців в соціум зі значними перспективами.